Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

такі результати

  • 1 such

    1. adj
    1) такий, подібний

    in such a way — таким чином, так

    and such things — і тому подібне, тощо

    such as — як наприклад; такий, як

    such a writer as Gogol — такий письменник, як Гоголь

    until such time as... — доти, доки...

    on such a day as you can go — того дня, коли ви зможете піти (поїхати)

    such that — такий, що; так, що

    he replied in such a way, that I had to laugh — він відповів так, що я не міг не засміятися

    such master, such man — присл. який пан, такий і жупан

    2. pron demonst
    1) такий
    2) той, такий; ті, такі

    such only who have lived in that country — тільки ті, хто жив у цій країні

    and such — розм. і таке інше, тощо

    as such — як такий, по суті

    a name as such means nothing — ім'я само по собі нічого не значить

    if such were the case — якби це було так

    there are no hotels as such in this town — у цьому місті немає справжніх готелів

    * * *
    I a
    1) такий, подібний
    2) такий; такий гарний, такий великий, такий далекий

    such as — як наприклад; такий як; той який; такий який; такий, щоб

    II pron
    2) той, такий; ті, такі

    as such — як такий; по суті; сам по собі

    such being the case — оскільки, оскільки це так, раз така справа

    English-Ukrainian dictionary > such

  • 2 observation

    n
    1) спостереження; спостерігання; нагляд
    2) спостережливість
    3) звич. pl відомості, одержані за допомогою спостережень; результати спостережень
    4) зауваження; висловлювання
    5) додержання (правил, звичаїв)
    6) ав. близька розвідка

    observation aviationвійськ. авіація близької розвідки

    observation flightвійськ. розвідувальний політ

    observation satelliteвійськ. розвідувальний супутник

    observation stationвійськ. спостережний пункт

    * * *
    n
    1) спостереження; вивчення, спостереження, дослідження; мop. спостереження, обсервація
    3) pl інформація, отримана шляхом спостережень; результати спостережень; дані вивчення або дослідження
    4) зауваження, висловлення
    5) дотримання (правил, звичаїв)
    6) вимірювання висоти або азимута небесного тіла ( у навігації)
    7) вiйcьк. ближня розвідка

    English-Ukrainian dictionary > observation

  • 3 матеріалізм

    МАТЕРІАЛІЗМ ( від лат. materialis - речовинний) - філософське вчення, згідно з яким матерія первинна, а свідомість, дух - вторинні. Дане співвідношення має насамперед просторовий і часовий зміст: свідомість притаманна не всій матерії, а лише окремим її утворенням; спочатку існує матерія, а потім в ній виникає дана властивість. З її появою принцип М. змінюється і доповнюється новим: матерія є філософська категорія для позначення об'єктивної реальності, яка дана людині у її відчуттях, яка копіюється, фотографується, відображається нашими відчуттями, існуючи незалежно від них; матерія існує незалежно від нашої свідомості. Але коли матерія незалежна від свідомості, то і, навпаки, свідомість незалежна від матерії, і замість монізму виходить дуалізм. Тому потрібне уточнення, яке є у Дицгена: людський орган пізнання - це частка природи, що відображає інші частки природи. М. полягає у тому, що останні, які не мають у собі свідомості, виникають раніше і існують незалежно від людини - носія пізнання Д. ане відношення знову змінюється, якщо йдеться про суспільство, де незалежно від свідомості одних існують свідомості інших людей. Історичне, суспільне буття - це діяльність, а вона визначається структурою: мета - засіб - результат, перша вихідна ланка якої має ідеальний чи духовний характер. Суспільне буття опосередковане свідомістю. Тому історичний матеріал вимагає заглиблення в такі шари людської істоти, які не залежать від свідомості, а передують їй і визначають її. їх складає тілесна природа людини, її фізичні, матеріальні потреби, які не можна задовольнити без допомоги свідомості, але які від неї не залежать, їй передують, - потреби в засобах життя (їжі, одязі, житлі і т.п.). Зазначена структура діяльності стає такою: матеріальні потреби - цілі - засоби - результати. Подібні потреби існують завжди, випливають з людини як природної істоти, природа постачає також в кінцевому підсумку і матеріал для знарядь та продуктів праці. В цьому і полягає істина матеріалістичного розуміння історії Ч. им менше розвинуте суспільство, тим більшою мірою залежить воно від матеріальних потреб і компонентів життя і навпаки. Коли пізнання і діяльність набувають планетарного характеру, стають сумірними з геологічними силами землі, матеріальне і духовне стають рівноправними факторами, втрачають свою абсолютність. Це відбувається в тій реальності, яка носить назву феномена ноосфери (сфери розуму). М. з відношенням "первинності - вторинності" зберігає своє значення на периферії ноосфери, в тих межах, де перероблена дійсність стикається з дійсністю неосвоєною - як в оточенні людства, так і в ньому самому.
    М. Булатов

    Філософський енциклопедичний словник > матеріалізм

  • 4 світогляд

    СВІТОГЛЯД - самовизначення людини щодо її місця у світі та взаємовідносин з ним. С. - духовно-практичне утворення, засноване на співвіднесенні наявного, сущого та уявного, бажаного, належного, синтез досвіду, оцінки знання та переконань, зорієнтованих на ідеали. С. - форма самосвідомості людини і суспільства; національний космопсихологос. С. - форма і спосіб сприйняття суб'єктом світу через потреби розвитку особистості. С. - система принципів, знань, ідеалів, цінностей, надій, вірувань, поглядів на сенс і мету життя, які визначають діяльність індивіда або соціальної групи та органічно включаються у людські вчинки й норми поведінки. Структурно С. поділяється на такі рівні: світобачення - на основі принципів (антропоцентризм, гуманізм, монізм, плюралізм, скептицизм, догматизм тощо); світовідчуття - на основі досвіду (індивідуального, сімейного, групового, етнічного, класового, суспільного і загальнолюдського); світорозуміння - формується на основі знання; світоспоглядання - на основі мети, цілі, яка усвідомлюється через універсальні форми діяльності (нужда - потреба - інтерес - мета - засоби - результати - наслідки); світосприйняття - на основі цінностей (щастя, любові, істини, краси, добра, свободи, справедливості тощо). У різні історичні епохи формувалися головні структурні системи: космоцентрична, спрямована на пошуки єдиної сутності світобудови; теоцентрична, в якій панує віра в надприродні сили; антропоцентрична, зв'язана з усвідомленням людини центром Всесвіту, розкриттям можливостей розвитку особистості. Історичні типи С. також вказують на його соціально-історичну структуру. Міфологічний С. ґрунтується на вірі в надприродні сили, абсолютизуючи досвід окремого роду, племені з притаманними йому рисами - тотемізму, антропоморфізму, анімізму, символізму, фетишизму. Філософський С. узагальнює досвід, знання, цінності, волевиявлення особи і людства в їхньому ставленні до світу як цілого з метою проникнення в сутність буття Всесвіту та буття людини; він є раціонально-теоретичною рефлексією підґрунтя всіх видів людської життєдіяльності, постійно поновлюваними відповідями на вічні смисложиттєві запитання: що, як, куди, чому, для чого тощо. Релігійний С. ґрунтується на обожненні надприродних сил, жорсткому поділі на духовний і тілесний, земний і небесний, горішній і долішній, природний і надприродний світи, де долається антропоморфізмом, а час набуває стріловидного вигляду, постулюється ноуменальний світ, недоступний органам чуттів і розуму. Науковий С. ґрунтується на експериментальних та теоретичних знаннях про світ у цілому, які характеризуються об'єктивністю, істинністю, загальною значущістю, цілеспрямованістю, відтворюваністю, детермінованістю, необхідністю, ефективністю у змінах природно-історичної дійсності. Мистецький С. ґрунтується на художніх образах та витворах мистецтва, матеріальних та духовних цінностей, задовольняючих естетичні потреби людини і суспільства відповідно до смаків, переконань, ідеалів. Світоглядні переконання, які пройшли крізь серце людини, пережиті й вистраждані нею, опосередковані власним досвідом, тобто такі, що беруть участь у формуванні життєвої позиції. С. націлює на ідеал - ідею, що стала предметом почуття.
    В.Діденко, В. Табачковський

    Філософський енциклопедичний словник > світогляд

  • 5 train

    1. n
    1) поїзд, потяг; состав

    boat train — поїзд, узгоджений з розкладом пароплавів

    down train — поїзд, який іде з Лондона (з великого міста)

    up train — поїзд, що йде у Лондон (у велике місто)

    fast (express) train — швидкий поїзд

    the morning (the night) train — ранковий (нічний) поїзд

    wild train — поїзд, що йде не за розкладом

    to lose (to miss) one's train — спізнитися на поїзд

    to make (to catch, to nick) the train — устигнути на поїзд

    to take the train — сісти у поїзд, поїхати поїздом

    2) процесія, кортеж
    3) караван
    4) військ. обоз
    5) почет; натовп (шанувальників)
    6) ланцюг, ряд, низка (подій)
    7) шлейф (сукні)
    8) хвіст (павича)
    9) наслідок, результат
    10) pl військ. тили
    11) військ. азимут (гармати)
    12) військ. наводка за азимутом
    13) серія (хвиль)
    14) послідовний ряд
    15) мет. прокатний стан
    16) тех. зубчаста передача
    17) тех. система (важелів)

    train bombingвійськ. серійне бомбометання

    train butcherамер. рознощик у поїзді

    train officerвійськ. начальник ешелону

    train serviceзал. служба руху

    gravy trainамер., розм. тепленьке місце, «годівниця»

    2. v
    1) розм. їхати поїздом
    2) амер., розм. водитися, зв'язатися (з кимсьwith)
    3) принаджувати, заманювати
    4) виховувати; учити; привчати (до чогось)
    5) навчати (чогось); готувати (до чогось)
    6) тренувати (ся)

    to train for a boxing matchтренувати (ся) перед матчем з боксу

    7) дресирувати (тварин); об'їжджати (коня)
    8) формувати (дерева); спрямовувати (ріст рослин)
    9) військ. наводити за азимутом
    * * *
    I [trein] n
    1) потяг; склад

    boat train — потяг, узгоджений з розкладом пароплавів

    goods /freight/ train — вантажний /товарний/ состав

    local /branchline/ train — місцевий потяг

    slow /stopping/ train — потяг, що йде зі всіма зупинками

    relief [excursion] train — додатковий [туристичний]потяг

    the morning [the night] train — уранішній [нічний]поїзд

    the 2:15 train — потяг, що відходить в 2:15

    wild train — потяг, що йде не за розкладом

    to travel by trainїхати або їздити поїздом

    to board /to take/ the train — сісти в потяг, поїхати потягом

    to lose /to miss/ one's train — запізнитися на потяг

    to make /to catch, to nick/ the train — поспішити на потяг

    the train is in — потяг прийшов; трактор з причіпом

    2) процесія, кортеж

    a train of camels — караван верблюдів; війск. обоз ( baggage train wagon train)

    4) свита, натовп (шанувальників, поклонників)

    a staff of 80 in smb's train — свита у складі 80 чоловік

    5) ряд, ланцюг, низка

    a train of misfortunes — ланцюг нещасть; смуга невдач

    a train of words — ряд слів; хід ( думок)

    to follow the train of smb 's thoughts — стежити за ходом чиєїсь думки

    to lose the train of smb 's thought — втратити нитку чиїхось міркувань; хід, розгортання, розвиток ( подій)

    6) шлейф, трен ( плаття); хвіст (павич, шлейф); хвіст (комети, метеор)

    in the train of — в результаті, унаслідок

    the war brought famine and disease in its train — війна принесла з собою голод, хвороби

    the ruins that they left in their train — розвалини, які вони залишили за собою; результати

    to write in the train of NN's studyйти ( у своїй книзі) шляхом, прокладеним дослідженнями NN

    8) pl війск. тили
    9) війск. азимут ( знаряддя); наводка за азимутом
    10) cпeц. серія (хвиль, коливань)

    wave trainфiз. цуг /серія/ хвиль; послідовний ряд

    11) метал. прокатний стан
    12) тex. зубчата передача; система важелів
    13) війск. запав
    15) icт. алюр ( коняки)
    ••

    in train — у готовності, напоготів

    to put /to set/ things in train — готувати до дії

    gravy trainaмep.; cл. "годівниця", тепленьке містечко

    to ride the gravy trainaмep.; cл. дістати тепленьке містечко; загрібати бариші

    II [trein] v

    to train from York to Leedsїхати ( поїздом) з Йорка в Лідс

    2) aмep. ( with) водити компанію; зв'язатися (з ким-н.)
    3) волочити, тягнути; волочитися, тягнутися
    4) icт. притягати, заманювати
    III [trein] v
    1) виховувати, вчити, привчати (до чого-н.); to train a child виховувати дитину

    to train smb 's taste — виховувати чий-н. смак

    trained to obedience — привчений до слухняності; привчати (дитину, домашню тварину) проситися

    2) навчати, готувати (що-н.); to train a girl in nursing навчати дівчину догляду за хворими

    to train hospital nurses [airmen, botanists] — готувати медичних сестер [льотчиків, ботаніків]

    to train smb for the stage [for the diplomatic service, for the army] — готувати кого-н. для виступів на сцені [для дипломатичної служби, до армії]

    to train smb for the navy /to serve in the navy/ — готувати кого-н. до флотської служби

    this school trained many good officers — з цієї школи випустилось багато хороших офіцерів; вчитися, навчатися, готуватися

    to train for priesthood — готуватися стати священиком, готуватися до кар'єри священика

    3) ( for) тренувати

    to train smb for a contest [for a championship] — готувати кого-н. до змагання [до чемпіонату]; тренуватися

    to train for a boatrace [for a boxing matçhˌ for a mountain-çlimbing] — тренуватися перед гонками на човнах[матчем з боксу, сходженням на гору]

    4) дресирувати ( тварин); об'їжджати ( коня)
    5) caд. формувати ( дерев); направляти ( ріст рослин)
    6) війск. (on, upon) наводити за азимутом

    he had trained his news camera on celebrities for 40 years — образн. протягом 40 років він тримав знаменитостей під прицілом своєї кінокамери

    English-Ukrainian dictionary > train

  • 6 until

    1. prep
    1) до
    2) не раніше, як; до

    the letter is not available until tomorrow — лист можна одержати не раніше, як завтра

    2. conj
    доти, поки

    they worked until it got dark — вони працювали, поки не смеркло

    * * *
    I prep
    1) момент, аж до якого здійснюється дія до
    2) момент, аж до якого дія не здійснювалася або не здійснюватиметься (після заперечень, слів barely, scarcely) до
    II
    cj вводить складнопідрядні речення, обставинні обороти, вказуючі на
    1) момент, аж до якого здійснюється дія (доти) поки (не)

    he walked slowly until he was out of sight — він йшов поволі, поки не сховався із виду

    2) момент, аж до якого дія не здійснювалася, не здійснюватиметься після того, як; перш ніж; у пропозиціях із запереченням

    he did not arrive until the concert was overвін прийшов ( тільки) після того, як концерт закінчився

    he didn't reach the station until after the train had left — він прийшов на станцію вже після того, як потяг пішов

    it wasn't long until we heard the front door open — пройшло небагато часу, ми почули, як відкрилися вхідні двері

    often years pass until experiments give the expected results — часто проходять роки, перш ніж експерименти дають очікувані результати

    3) інтенсивність дії до того що; отже

    he gripped the iron bar until his fingers were white — він вхопився за залізну щаблину так міцно, що у нього побіліли пальці

    he ran until he was breathless — він біг, поки не став задихатися

    English-Ukrainian dictionary > until

  • 7 train

    I [trein] n
    1) потяг; склад

    boat train — потяг, узгоджений з розкладом пароплавів

    goods /freight/ train — вантажний /товарний/ состав

    local /branchline/ train — місцевий потяг

    slow /stopping/ train — потяг, що йде зі всіма зупинками

    relief [excursion] train — додатковий [туристичний]потяг

    the morning [the night] train — уранішній [нічний]поїзд

    the 2:15 train — потяг, що відходить в 2:15

    wild train — потяг, що йде не за розкладом

    to travel by trainїхати або їздити поїздом

    to board /to take/ the train — сісти в потяг, поїхати потягом

    to lose /to miss/ one's train — запізнитися на потяг

    to make /to catch, to nick/ the train — поспішити на потяг

    the train is in — потяг прийшов; трактор з причіпом

    2) процесія, кортеж

    a train of camels — караван верблюдів; війск. обоз ( baggage train wagon train)

    4) свита, натовп (шанувальників, поклонників)

    a staff of 80 in smb's train — свита у складі 80 чоловік

    5) ряд, ланцюг, низка

    a train of misfortunes — ланцюг нещасть; смуга невдач

    a train of words — ряд слів; хід ( думок)

    to follow the train of smb 's thoughts — стежити за ходом чиєїсь думки

    to lose the train of smb 's thought — втратити нитку чиїхось міркувань; хід, розгортання, розвиток ( подій)

    6) шлейф, трен ( плаття); хвіст (павич, шлейф); хвіст (комети, метеор)

    in the train of — в результаті, унаслідок

    the war brought famine and disease in its train — війна принесла з собою голод, хвороби

    the ruins that they left in their train — розвалини, які вони залишили за собою; результати

    to write in the train of NN's studyйти ( у своїй книзі) шляхом, прокладеним дослідженнями NN

    8) pl війск. тили
    9) війск. азимут ( знаряддя); наводка за азимутом
    10) cпeц. серія (хвиль, коливань)

    wave trainфiз. цуг /серія/ хвиль; послідовний ряд

    11) метал. прокатний стан
    12) тex. зубчата передача; система важелів
    13) війск. запав
    15) icт. алюр ( коняки)
    ••

    in train — у готовності, напоготів

    to put /to set/ things in train — готувати до дії

    gravy trainaмep.; cл. "годівниця", тепленьке містечко

    to ride the gravy trainaмep.; cл. дістати тепленьке містечко; загрібати бариші

    II [trein] v

    to train from York to Leedsїхати ( поїздом) з Йорка в Лідс

    2) aмep. ( with) водити компанію; зв'язатися (з ким-н.)
    3) волочити, тягнути; волочитися, тягнутися
    4) icт. притягати, заманювати
    III [trein] v
    1) виховувати, вчити, привчати (до чого-н.); to train a child виховувати дитину

    to train smb 's taste — виховувати чий-н. смак

    trained to obedience — привчений до слухняності; привчати (дитину, домашню тварину) проситися

    2) навчати, готувати (що-н.); to train a girl in nursing навчати дівчину догляду за хворими

    to train hospital nurses [airmen, botanists] — готувати медичних сестер [льотчиків, ботаніків]

    to train smb for the stage [for the diplomatic service, for the army] — готувати кого-н. для виступів на сцені [для дипломатичної служби, до армії]

    to train smb for the navy /to serve in the navy/ — готувати кого-н. до флотської служби

    this school trained many good officers — з цієї школи випустилось багато хороших офіцерів; вчитися, навчатися, готуватися

    to train for priesthood — готуватися стати священиком, готуватися до кар'єри священика

    3) ( for) тренувати

    to train smb for a contest [for a championship] — готувати кого-н. до змагання [до чемпіонату]; тренуватися

    to train for a boatrace [for a boxing matçhˌ for a mountain-çlimbing] — тренуватися перед гонками на човнах[матчем з боксу, сходженням на гору]

    4) дресирувати ( тварин); об'їжджати ( коня)
    5) caд. формувати ( дерев); направляти ( ріст рослин)
    6) війск. (on, upon) наводити за азимутом

    he had trained his news camera on celebrities for 40 years — образн. протягом 40 років він тримав знаменитостей під прицілом своєї кінокамери

    English-Ukrainian dictionary > train

  • 8 until

    I prep
    1) момент, аж до якого здійснюється дія до
    2) момент, аж до якого дія не здійснювалася або не здійснюватиметься (після заперечень, слів barely, scarcely) до
    II
    cj вводить складнопідрядні речення, обставинні обороти, вказуючі на
    1) момент, аж до якого здійснюється дія (доти) поки (не)

    he walked slowly until he was out of sight — він йшов поволі, поки не сховався із виду

    2) момент, аж до якого дія не здійснювалася, не здійснюватиметься після того, як; перш ніж; у пропозиціях із запереченням

    he did not arrive until the concert was overвін прийшов ( тільки) після того, як концерт закінчився

    he didn't reach the station until after the train had left — він прийшов на станцію вже після того, як потяг пішов

    it wasn't long until we heard the front door open — пройшло небагато часу, ми почули, як відкрилися вхідні двері

    often years pass until experiments give the expected results — часто проходять роки, перш ніж експерименти дають очікувані результати

    3) інтенсивність дії до того що; отже

    he gripped the iron bar until his fingers were white — він вхопився за залізну щаблину так міцно, що у нього побіліли пальці

    he ran until he was breathless — він біг, поки не став задихатися

    English-Ukrainian dictionary > until

  • 9 неопозитивізм

    НЕОПОЗИТИВІЗМ - третя історична форма позитивізму, один із головних напрямів західної філософії XX ст. На основі вихідних принципів "першого" (Конт, Мілль, Спенсер) та "другого" (Мах, Авенаріус та ін.) позитивізму Н. поставив за мету довести неможливість "метафізики" (філософії) як у формі раціонального, науково обґрунтованого світогляду, так і як автономної форми теоретичного пізнання та осягнення сутності світу й людини; з огляду на це, Н. прагнув довести безпідставність тих вчень класичної філософської традиції, які вимагали, щоб при розв'язанні онтологічних, теоретико-пізнавальних, методологічних та інших філософських проблем обов'язково здійснювався вибір між матеріалізмом та ідеалізмом. Одним із основних філософських джерел Н. були засадничі філософські ідеї Вітгенштайна "Логіко-філософського трактату", де він стверджував: "філософія не теорія, а діяльність... результат філософії - не певна кількість "філософських речень", а прояснення речень. Глибинні гносеологічні корені проблематики Н. сцієнтистської орієнтації у 20 - 30-ті рр. XX ст. - в ідеях Віденського гуртка (Шлік, Карнап, Фейгл та ін.), а після Другої світової війни - у логічному емпіризмі, що здобувся на потужний розвиток у США (Гемпель, Куайн та ін.). Увага неопозитивістів була зосереджена на дослідженні актуальної філософської проблеми щодо ролі логіко-математичних методів та штучних математичних і логіко-математичних мов науки як процесі пізнання. Йшлося про евристичні можливості математичної логіки як нового етапу в розвитку формальної логіки, про роль наочності та наукових абстракцій у зв'язку з фізичною інтерпретацією неевклідової геометрії Римана в теорії відносності Ейнштейна, а також у зв'язку з фізичним та філософським осмисленням квантової механіки, теоретичний зміст якої був позбавлений наочності, характерної для класичної фізики. Результати дослідження цих проблем виявилися суперечливими, позаяк вони розглядалися в "одному пакеті" з третьою проблемою - про неможливість "метафізики", тобто філософії як змістовної і раціональної форми знання. Н. зберігав за філософією єдину функцію - бути насамперед логічним аналізом мови й понять науки, а потім уже - мови й понять повсякденного знання. Як наголошував Карнап, усе, що залишилося від філософії, - це вже не теорія і не твердження, а лише метод логічного аналізу знань. Твердження науки Н. розглядав як висловлювання вчених, раціональне пояснення яких ґрунтується на двох принципах: 1) зведення, редукція теоретичного знання до емпіричного; 2) чуттєва, емпірична перевірка, верифікація (перевірка, підтвердження) емпіричних висловлювань. Якщо останні не піддаються підтвердженню у досвіді (верифікації), то цього достатньо для з'ясування, які саме висловлювання в науці є істинними, а які "метафізичними". В логічному емпіризмі в основу тлумачення науки було покладено гіпотетико-дедуктивну модель структури наукового знання за умов відмови від принципу редукції та лібералізації вимог принципу верифікації, але при збереженні "антиметафізичних" цілей філософського аналізу знання. До безперечних досягнень сцієнтистських форм Н. належать: уточнення структури теоретичного й емпіричного знання та їх взаємодії, внесок у становлення та розвиток семіотики. Проте нігілізм щодо "метафізики", антиісторизм та абсолютизація можливостей формальної логіки в пізнанні призвели на поч. 70-х рр. до кризи і втрати провідних позицій Н. у західній філософії і до виникнення постпозитивізму. З поч. 40-х рр. в рамках лінгвістичної філософії формується лінгвістичний позитивізм ("пізній" Вітгенштайн, Райл та ін.), що зберігає певні позиції й нині.
    Г. Заіченко

    Філософський енциклопедичний словник > неопозитивізм

  • 10 постпозитивізм

    ПОСТПОЗИТИВІЗМ - багатоголосий філософський дискурс про місце, роль та значення позитивізму в історії філософії, про шляхи розвитку філософії науки після нього. Ініціатори П. (Поппер, Кун, Лакатос, Полані, Тулмін, Агассі, Селларс, Феєрабенд та ін.) з різних філософських позицій висловлюють своє ставлення до спадщини позитивізму, який домінував у європейській культурі понад століття. Всі вони скептично ставляться до "самообразу" позитивізму як "єдино законної філософії науки". Позитивізм в їхніх оцінках - це один з етапів розвитку філософії науки, який завершився у друг, третині XX ст. і залишив після себе не тільки важливі результати, а й безліч невирішених проблем. "Логіка наукового дослідження" Поппера і "Структура наукових революцій" Куна започатковують постпозитивістський етап в історії становлення філософії науки. Найхарактерніша особливість П. - філософський плюралізм. На відміну від позитивізму, він не намагається стати філософським монізмом. П. - багатоголосий дискурс, в якому консенсус з обговорюваних проблем не обов'язковий. Він можливий лише як один із багатьох станів дискурсу О. сь чому, порівнюючи різні стратегії П. (такі, напр., як фальсифікаціонізм Поппера, методологія дослідницьких програм Лакатоса, філософія наукових революцій Куна, філософія особистісного знання Полані, епістемологічний анархізм Фоєрабендата ін.), легко переконатися, що П. - це агоністика опонентів позитивізму, які піддають гострій і безкомпромісній критиці не тільки позитивістську філософську спадщину, а й позиції один одного. І все ж, незважаючи на гостре протиборство альтернативних стратегій П., їм усім притаманний ряд загальних рис: а) відмова від методології нормативізму, від пошуку "єдино правильної" і загальнообов'язкової філософії (епістемології, методології, логіки) науки; б) відмова від позитивістської ідеології демаркаціонізму; в) визнання пріоритету "історії науки" перед "філософією науки"; г) перевага проблематики, яка стосується аналізу виникнення, історичної еволюції фундаментальних наукових теорій і відхід від проблематики, пов'язаної з аналізом структури науки і шляхів її обґрунтування; д) особлива увага до "лінгвістичного повороту" у філософії та ініційованого ним оновлення методологічної культури; є) гострий інтерес до методології таких "наук про складність", як синергетика, нерівноважна термодинаміка, хаосологія, нелінійна динаміка, теорія дисипативних систем, теорія катастроф, теорія фракталів, якісна теорія нерівноважних фазових переходів та ін.
    В. Лук'янець

    Філософський енциклопедичний словник > постпозитивізм

  • 11 спостереження

    СПОСТЕРЕЖЕННЯ - початковий етап емпіричного дослідження світу, характеризується цілеспрямованим активним сприйняттям дійсності з метою отримання чуттєвих даних про об'єкт пізнання Я. к правило, С. включено в процедуру експерименту як його необхідна складова частина. В структурі С. можна виділити такі складові основні елементи: а) мета С. - виділення об'єкта та емпірична фіксація його сутнісних властивостей; б) засоби С. - арсенал інструментів та приладів, які, не розриваючи природних зв'язків спостережуваного явища, створюють сприятливі умови для його вивчення; в) результати С. - оброблені у відповідності з пізнавальною метою факти - як деякі мовні конструкції опису об'єкта. Мова С. - обробка досвідної інформації, здійснювана у контексті певної теорії, для підтвердження висновків якої С. здійснюється і в термінах якої отримує інтерпретацію.
    Л. Озадовська

    Філософський енциклопедичний словник > спостереження

  • 12 Тодорський, Симон

    Тодорський, Симон (Теодоровський Симеон) (1700, побл. Києва - 1754) - укр. мислитель, вчений-філолог Н. ародився в сім'ї козака Переяславського полку, початкову освіту здобув удома. 1717 р. поступив до КМА, де навчався до 1727 р. Маючи нахил до вивчення орієнталістики, вирішив продовжувати освіту за кордоном. Прямуючи в Європу через Петербург і Ревель, ймовірно, познайомився з Прокоповичем, який неодноразово допомогав йому в подальшому житті. Потрапивши до Німеччини, в ун-т м. Галле, вивчав гебрейську, сирійську, арабську та халдейську мови і культури під керівництвом Міхаеліса. Одночасно Т. зблизився з пієтистами і почав відігравати в їхньому середовищі помітну роль Н. а прохання їхнього чільного діяча Франке переклав з нім. мови на укр. програмовий твір пієтизму Арндта "Чотири книги про правдиве християнство", яка вийшла друком 1735 р. Переклав він і інші твори Арндта, Франке. Ці переклади Т. розшукав Чижевський і результати їх дослідження опублікував у праці "Українські друки в Галле" (Краків - Львів, 1943). Т. імпонували ідеї пієтистів про необхідність передумови всього людського життя на засадах християнства. Розв'язання цієї проблеми, на думку Т., повинно здійснюватися через внутрішні зусилля кожної людини. Тому центральними в його роздумах є такі поняття, як "внутрішня людина", самопізнання, духовне і моральне вдосконалення, теозис. Після Галле Т. ще рік провчився в ун-ті міста Ієни, де викладав друг Прокоповича, відомий теолог, філософ і правознавець Буддей. В останні роки навчання в Німеччині Т. отримував стипендію від тогочасного Київського митрополита Заборовського. Повернувшись на батьківщину, Т. став ординарним проф. в КМА, викладачем нім., грецьк. та гебрейськ. мов. Одночасно продовжував розпочату ще в Галле підготовку до друку укр. корпусу Біблії (видана 1751 р. т. зв. "Єлисаветинська Біблія"). Т. був учителем Сковороди і справив значний вплив на формування його філософських поглядів. 1740 р. Т. постригся в ченці і розпочав проповідницьку діяльність у Братській та Лаврській церквах, згодом став єпископом Псковським і Нарвським та наставником у православній вірі майбутніх рос. царів Петра III та Катерини II. В цей час він спілкується з О. та К. Розумовськими і має певний вплив на укр. справи. Перекладацька, професорська та проповідницька діяльність Т. сприяла розвиткові укр. культури, особливо етико-антропософського напряму в тогочасній філософії.

    Філософський енциклопедичний словник > Тодорський, Симон

  • 13 Фреге, Готлоб

    Фреге, Готлоб (1848, Веймар - 1925) - нім. логік, філософ, математик. Закінчив Ієнський ун-т (1869); у 1879 - 1918 рр. - проф. математики цього ун-ту Н. аукові дослідження Ф. тісно пов'язані з його логістичною доктриною ("логіцизмом"). Ф. дійшов висновку, що подолати кризу в математиці, яка зиникла наприкін. XIX ст., можливо шляхом зведення математичного знання до логічного. На його думку, існує невелика кількість законів чистого мислення, з яких можна вивести всі істини арифметики Д. ля обґрунтування своєї точки зору він запропонував метод формалізації дедуктивних систем. Ф. заклав підвалини теорії математичного доведення, вперше здійснив дедуктивно-аксіоматичну побудову першопорядкової логіки предикатів за допомогою формалізованої мови, провів чітке розрізнення між її синтаксисом та семантикою, формалізував значну частину арифметики натуральних чисел. Ф. запровадив науковий обіг поняття "істиннісне значення" та "логічна функція", провів розрізнення властивостей та відношень як відповідно одномісних, так і багатомісних функцій, дав визначення відношення належності елемента класу і включення класу до класу, вперше став використовувати квантори. Ф. є засновником тієї частини логічної семантики, де розглядаються відношення між предметами та смисловими значеннями мовних виразів та відношення іменування. Надбанням Ф. є також широке використання принципу абстракції і детальний аналіз взаємозв'язків між предметами, властивостями та відношеннями. Намагаючись реалізувати логістичну доктрину, Ф. повністю подолав психологізм у логіці. Піддав критиці перший том "Філософії арифметики" (1894) Гуссерля, після чого той змінив свою точку зору і став послідовним антипсихологістом. Результати, досягнуті Ф. в царині логіки, мали значний вплив на розвиток філософської думки в цілому В. они сприяли формуванню нового концептуального підходу до аналізу різноманітної проблематики, який у подальшому став основою сучасної аналітичної філософії.
    [br]
    Осн. тв.: "Шрифт понять" (1879); "Основи арифметики. Логіко-математичне поняття числа" (1884); "Основні закони арифметики, виведені відповідно до шрифту понять". У 2 т. (1893, 1903).

    Філософський енциклопедичний словник > Фреге, Готлоб

См. также в других словарях:

  • база — и, ж. 1) архіт. Нижня розширена частина колони або стовпа. 2) тільки одн., перен. Основа, ґрунт, на яких виникає або розвивається те чи інше явище; сукупність умов, необхідних для існування чого небудь. || Сукупність матеріальних ресурсів,… …   Український тлумачний словник

  • масштабування — я, с. 1) Збільшення або зменшення всього зображення або його частини у певне число разів. 2) В обчислювальній техніці – подання величин таким чином, щоб як вони самі, так і результати виконуваних над ними обчислень знаходились у заданому… …   Український тлумачний словник

  • Президентские выборы на Украине (2010) — ← 2004   2015 → Президентские выборы на Украине (2010) 17 января и 7 февраля 2010 года …   Википедия

  • Черновецкий, Леонид — Бывший Киевский городской глава Бывший Киевский городской глава (2006 2012) и председатель Киевской городской государственной администрации (2006 2010). Лидер Христианско либеральной партии Украины. Ранее депутат Верховной рады второго (1996… …   Энциклопедия ньюсмейкеров

  • Ющенко, Виктор — Бывший президент Украины Президент Украины с 2004 года по 2010 год, пришел к власти в ходе оранжевой революции . Лидер партии Политическая партия Наша Украина с июня 2009 года (почетный председатель партии Народный союз Наша Украина в 2005 2008… …   Энциклопедия ньюсмейкеров

  • економічного ефекту показник — экономического эффекта показатель economic effect index *Nutzeffektskennziffer – перевищення вартісної оцінки результатів над вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за весь строк здійснення заходу: де Eз t економічний ефект заходів науково… …   Гірничий енциклопедичний словник

  • Региональные выборы на Украине (2010) — Региональные выборы 2010 года на Украине выборы в местные органы власти, прошедшие по всей Украине 31 октября 2010 года. Избирательные участки работали по всей стране, кроме Киева. Кроме того, не состоялись выборы в Тернопольский облсовет в связи …   Википедия

  • Закон Украины об основах государственной языковой политики — Закон «Об основах государственной языковой политики» № 5029 VI (укр. Закон «Про засади державної мовної політики», неофициально  «закон Колесниченко Кивалова» либо «закон о языках»)  закон, внесённый народными депутатами Вадимом… …   Википедия

  • Киев — У этого термина существуют и другие значения, см. Киев (значения). Город Киев укр. Київ …   Википедия

  • Тимошенко, Юлия — Бывший премьер министр Украины Лидер фракции Блок Юлии Тимошенко Батькивщина . Ранее премьер министр правительства Украины (2005, 2007 2010), вице премьер правительства (1999 2000). Один из руководителей оранжевой революции . В 2000 2001 годах… …   Энциклопедия ньюсмейкеров

  • Люстрация — (значения) Люстрация (от лат. lustratio  «очищения посредством жертвоприношений»)  вид политической цензуры, практика, состоящая в законодательном ограничении прав некоторых категорий лиц (выделяемых по профессиональным, партийным …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»